(нагадую, що всі зображення можна передивитися в повному розмірі за прямим посиланням або в новій вкладці)
Вступна стаття спростовує аргументи поляків щодо їхньої переваги на Волині і Поділлі, що, як бачилося, могли швидко перейти під австрійську владу: "Отже, одна сьома частина землі в польських руках має давати її власникам право панувати над останніми шести частями... на т.зв. "Литві" відносини такі самі. Вже від року читають і чують німецькі й австрійські політики до переситу безнастанні польські впевнювання про безсумнівне економічне право поляків до чужих земель".
Вживання "Литви" в лапках свідчить також про підтримку білоруського руху на теренах колишнього Великого князівства Литовського.
Питання відбудови вже визволеної від росіян Галичини розв'язуються у подібному ж дусі. Звісно, питання майбутнього устрою цікавить видавців і читачів газети, адже поступки в цьому питанні були головною метою співпраці з владою.
Продовжується також публікація статті В.Гнатюка щодо вжитку кирилиці та латинки в угорських слов'янських землях. Під час опису русофільських впливів у Галичині згадується й наш опонент: "Деякі з них (чехів - d.) приїздили навіть до Львова на русофільські збори, за що вітано їх оваційно. Преса тих партій <...> стояла в українській справі все на такім самім ворожім становищи, як найреакційніші російські газети, в роді "Нового Времени", "Кієва", "Кієвлянина"...".
Серед воєнних новмин офіційно задекларовано "початок важних боїв": спільний наступ австрійців і болгар на сербів якраз увійшов у гарячу фазу. Ця замітка наче підхоплює "вчорашні" звістки у "Києвлянинові", де з тривогою описувалося важке становище Сербії. Нарешті, в цьому номері "Діла" вже згадано про розпуск грецького парламенту та інші новини, про що "Киевлянин" повідомив іще минулого дня. Здається, таке запізнення "Діла" є систематичним.
На третій шпальті згадуються дорогоцінні для галичан звістки від греко-католицького митрополита Андрія Шептицького, вивезеного в часи окупації вглиб Росії. А д-р Євген Олесницький шукає свій паперовий архів, загублений під час перебування росіян у Львові.
Накази про призов львів'ян намагаються пом'якшити повідомленням про примусову мобіблізацію нежонатих в Англії (де досі зберігається загалом добровільний набір у збройні сили).
Великі білі плями на шпальтах є звичною річчю для випусків "Діла" воєнних літ.
Трохи дивне повідомлення серед звичних об'яв останньої шпальти. Може, то шпійонське листування? :)
Трохи романтики.
Мешканці Львова рятуються від запору як можуть.
Домагайтеся "Діла" в усіх публічних льокалях!
А що пише "Киевлянин"? Ось фрагмент його першої шпальти.
На чільному місці - державне оголошення про можливу реквізицію вівса. Так само багато в номері приділяється проблемам спекуляції, постачання палива, справам біженців тощо. І звісно, перебігу військових дій. Разом з тим, багато місця залишається для суто місцевих справ і приватних оголошень. Шпальта "Киевлянина" в два рази більша за "Діло", і сторінок всього 6, а не 4.
"Інтимний театр"? Ммм...
Оголошення, звісно, повторюються з номера в номер.
Київський університет вже евакуювався до Саратова і переживає певні складнощі.
А в Києві тим часом продовжується інкорпорація передмість (викуп деміївського трамваю) та сваряться постачальники з реалізаторами на тлі погіршення ситуації з продовольством.
Проблеми з приховуванням товарів та спекуляцією. Порівняйте з заміткою з "Діла" за попередній день.
Знову складнощі з дровами. І зверніть увагу на дрібний кримінал. Затриманий крадій Поляков, який на розі Хрещатика і Фундуклеївської під час посадки до трамвайного вагону витяг гаманець з 5000 крб. у Лейби Усатовського. В радянські часи міліція, мабуть, більше б зацікавилася особою Лейби та глибиною його гаманця. Дуже нагадує епізоди з "Золотого теляти".
"Спростування без спростування". Привіт меру Глухова.
Оминаємо довгі описи положення на фронтах та внутрішніх справ і переходимо до смачної битовухи. Судова хроніка вища за будь-які письменницькі фантазії. Розумію, чому саме з таких повідомлень бралися сюжети класичних романів.
Деякі останні телеграми з кінцевих шпальт. Справа про вбивство Фоміної також привертає увагу.
Детальніше переглянути номер "Киевлянина" можна безпосередньо на сайті НБУВ.
Число газети "Діло" перезнято у Відділі рідкісних книг і рукописів Наукової бібліотеки ім. М.Максимовича КНУ ім. Тараса Шевченка. Нижче можна відкрити повні зображення її шпальт.
(нагадую, що всі зображення можна передивитися в повному розмірі за прямим посиланням або в новій вкладці)
Немає коментарів:
Дописати коментар