Вільнюський Псалтир 1576 р.

Презентація з фотографіями стародрука, про який ідеться у цій доповіді.
Зображення можна також відкрити в повний розмір у новій вкладці

Тріодь Цвітна

ЧИТЕЛНИКУ ЛАСКАВЫЙ!

Хоча так починається передмова, звична для українських кириличних стародруків, редактор києво-печерської Тріоді Цвітної Тарасій Земка у 1631 р. обрав більш консервативний церковнословянський варіант звернення. Для стандартних богослужебних книг це виглядало виправданим кроком: «єще же да Орѳографїа Грамматичнаа Діалекту нашего славенскагѡ пространнаго, и всѧкоѧ блг^дти и сладости преисплъненнаго съхраненна будетъ : а єже єстъ връхъ, да в Книгахъ нашихъ Цр҃ковныхъ безмѣстїй различныхъ и єресїй ѹбѣгнемъ.». 

Видання Земки було обрано мною як одне з найдавніших, до того ж багато та своєрідно проілюстроване. Сама історія підготовки видання в умовах моровиці зимою 1630 – 1631 рр., згаданої редактором у тій самій передмові, надає цій книзі додаткову цінність: «Нетокмо бо вещество неудобъ снабдѣвашесѧ, но и художникъ єдва ѡбрѣстисѧ възможе, всѣмъ наченшимъ сію Кнігу смрътоноснымъ ѡружїемъ (єже въ мимошедшее лѣто _҂ах҃л, наченше ѿ пръваго днѧ М^сца Августа, даже до Априллѧ, в^ъсем^ъ ѹже лѣтѣ, въ Обители же ст҃ой зде, и въ градѣ Кіевѣ и въ окрестныхъ Градѣхъ ѕѣлѡ сверѣпствоваше) посѣченнымъ бывшим^ъ». 

Зважаючи на це, варто було б із розумінням прийняти ритуальне прохання редактора, звернене до читача: «Тебе же Читателю бл҃гій молю, пръвѣе да простиши ми погрѣшеннаѧ: посемъ да Ба҃ мл^ствуеши ѡ насъ въ сем^ъ дѣлѣ трудившихъсѧ, да насъ и въ прочее ѹкрѣпитъ , и ѹдовли^т, здравїемже и разумомъ».

У викладі літургійної риторики, що облямовує найважливіший для християнина святковий цикл, було б цікаво поглянути на «словенський» богослужебний стандарт у порівнянні з грецькою службою та латинським обрядом. Тому  виклад матеріалу із Тріоді Цвітної буде супроводжуватись витягами з контрреформаційного Римського місалу та грекомовних Тріодей XVI – XVIII ст., приблизно синхронних українським стародрукованим виданням. У випадку грецьких друків спочатку використовуватиму Тріодь Пісну, оскільки до неї вже в ΧVI ст. прикладали всю Страстну Седмицю до суботи включно. Ось, зрештою, що я «ѡ ѹпотребленїи єѧ чинномъ и полезном^ъ, пре^длагаю: ты же прочести молю не полѣнисѧ».

Починаємо! Introitus.

Въ Пѧтокъ Шестыа Нд҃ли Ст҃го Великаго Поста, на Вечерни…

Душеполезную съвершивше Четверодесѧтницу, и Стую Неделю Стрсти Твоеѧ, просимъ видѣти члколюбче, єже прославити въ ней величїѧ Твоѧ, и неизреченное нас дѣлѧ смотренїе Твое, єдином^дренѡ поюще, Ги҃ слава Тебѣ…

Далі буде.

Свято Революції чи Українське Віче?

29 (16) березня 1917 року, рівно сто років тому, на вулицях Києва відбулася масова, дійсно всенародна, маніфестація, що отримала в історії назву «Свято Свободи» або «Свято Революції». Вона не була унікальним явищем. Подібні заходи, до яких залучалися і військові, і цивільне населення, мали остаточно закріпити перемогу революційних сил, а разом із тим – підтвердити легітимність новоутвореного Тимчасового уряду. В різних містах колишньої Російської імперії вони відбувалися в різний час протягом березня й навіть квітня 1917 р. – з огляду на  віддаленість від Петрограду та докладені організаційні зусилля. Окрім демонстрації патріотичного єднання, тріумфу демократії та довіри lj Тимчасового уряду, ці виступи були також пробою сил для місцевих політичних рухів, а склад маніфестантів міг реально відбивати співвідношення політичних сил у регіоні. У Києві центральною локацією свята була Думська площа (нині – Майдан Незалежності). До неї через Хрещатик зтікалися колони з усіх навколишніх вулиць, аби привітати членів Виконкому київської губернської Ради об’єднаних громадських організацій, що стояли на балконі міської думи. Вельми помітною серед інших була українська колона під жовто-блакитними прапорами, рух якої починався від Володимирського собору й далі Бібіковським бульваром, Хрещатиком до Думської площі.

Нижче наводяться фотографії, зроблені 16 березня 1917 р. у Києві.

Кадр зроблено 16 березня 1917 р. Пам'ятник Столипіну підготовлено до знесення.

Це фото, імовірно, зроблене вже після 16 березня, оскільки Столипіна на своєму місці вже нема. Можливо - під час української маніфестації

Імовірно, фото зроблене 19 березня під час української маніфестації. Майорять жовто-сині прапори, Столипіна не видно  

Успіх маніфестації підштовхнув учасників українського руху, що гуртувалися навколо нещодавно зібраної Центральної Ради, до організації окремої, суто української, маніфестації. У той час як місцем перебування офіційної загальноросійської влади буда Думська площа, Українське віче відбулося 19 березня (1 квітня н.с.) на Софійському майдані, куди колона підходила від того ж Володимирського собору, Фундуклеївською вулицею повз уже знайомий балкон на Думській площі. За підрахунками самих маніфестантів, їх зібралося під Св.Софією до 100 тис., і навіть незаангажовані періодичні видання відзначали участь принаймні кількох десятків тисяч осіб. Відтепер саме Софійський майдан буде пов’язуватися з найбільш значущими подіями процесу українського державотворення.

У сучасних історичних працях, навіть у шкільних підручниках та у тематичний статті української Вікіпедії, «Святом Свободи» називається Всеукраїнська маніфестація 19 березня. На мою думку, все ж таки варто розділити ці дві згадані події, враховуючи різницю в сутності дійства та складі політичних сил, що займалися їх організацією.  

Повідомлення за 16 березня 1917 р. з видання "1917 год на Киевщине (К., 1928)

Повідомлення за 19 березня 1917 р. з видання "1917 год на Киевщине (К., 1928)

          Нижче наводяться різноманітні повідомлення з газети "Киевлянин" за 16-21 березня 1917 р. (ст.ст.).

Розклад святкування "Свята Свободи" з газети "Киевлянин" від 16 (29) березня 1917 р. "Украинские организации собираются к Владимирскому собору в 9 час. и присоединяются к шествию вслед за ІІІ вокзальной группой". Це єдина згадка в чорносотенній газеті про участь українців у маніфестаціях. Про 19 березня не буде сказано ані слова.

Краще б уже коли прокинувся, але нехай

Шпальти "Киевлянина" взяті з електронних ресурсів Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського (nbuv.gov.ua), сторінки видання "1917 год на Киевщине" - на сайті Державної публічної історичної бібліотеки Росії (elib.shpl.ru). Фотографії взяті з різних джерел, інформація про які не збереглася. Прошу в разі виявлення джерела надавати про нього інформацію у коментарях.